На честь та у пам’ять!
Видатного українського композитора
           Василя Олександровича
                  БАРВІНСЬКОГО
Читати більше

  … Танок весільний, запальний
                         ще й досі молодят чарує!
Читати більше

Перед далекою дорогою посидь трохи
на татовому порозі. Згадай неньку!
Читати більше

Це повезло, як є до кого звернутись!
Читати більше

* – Кінець затулі! Відчиняйте люки! (it.)


              ТА ЩО... ДАЛІ???
Читати більше

На цій світлині обличчя лікарів з Ломбардії, Італія. Вони вдень та уночі вели війну за життя хворих на коронавірус узимку та навесні 2020-го року. Хтось з них, на привеликий жаль, вже більше не зустрінеться із нами. Мир їм там усім!  
Читати більше

Плине час. Хіба його хтось чує. Тіль коли з'явится у чубі сивина, зрозумієш. Час - пройшов!
Читати більше

А от... Вгадаєш? Чи ні?... Це велика забава!
Читати більше

Чи зайве кличу сподівання?...
Читати більше

Земля - усім, як Мати! 
Читати більше

Що казатиме Тобі твій голос? Який його наказ Ти почуєш?
Чи, як завше, порадить він Тобі… Як далі йти, кого слухати?
Та насправді, є тільки один голос. Дослухайся!
І його має – Бог!
Читати більше

Чого вимагає Час?... Чуєш?... Лише одного! Щоби ми, усе життя кудись поспішаючи… Зупинилися б на якусь крихку мить свого бентежного буття та вчасно дослухалися до плеску Його вічної течії.
Читати більше

Що ти мав би собі сказати, підійшовши до Рубікону?... Щось дуже коротке… За тих декілька миттєвостей, як будеш долати його спротив! Може це, навіть, нагадає тобі ознаки Булевої алгебри, з якої сьогодні найліпші розуми у Світі роблять увесь інформпростір. Або – Zero!... Або – Золота рибка?... Отак! Велика та неперервна апроксимація! A priori!
Читати більше

Tempus fugit... Плине... Плине цей Час!
Читати більше

Хіба, не чекаємо того сповідального часу? Не квапимо, на швидку руч, денних подій… Не кажемо собі опісля – «Ну, от!... Нарешті!». Вже… Сам – на сам! Із усіма своїми потаємними думками та сподіваннями. Усе чогось чекаємо… Надзвичайного! Увесь час. Воно й прийде до нас. Уві сні. Непомітно!  
Читати більше

Вона - просто, моя люба Дівчинка!
Читати більше

Завжди була ця борня. Велика та без усіляких домовленостей. На два боки. З одного була світла Воля із плином надії, що прямувала свій стрім у майбуття. З другого – темна Воля! Та, що карає, трощить, гнітить та усіляко дошкуляє Буттю. Чим закінчиться це?... Хтозна?
Читати більше

Цей темно-бордовий колір, колір старовинного козацького переможного прапору 
Читати більше

Роки - минають... Що попереду?... Треба знати чи ні?
Читати більше

27 липня 2002 року… Субота… Чорний день авіашоу!… Срібний птах у високому небі… СУ-27УБ… Після зухвалого падіння цього пекельного літака на зеленому полі у Скнилові під Львовом безпорадними залишилися лежати навіки – 50 чоловіків та жінок та 28 їх чудових діточок. Життя триває. Тільки біль не вщухає. Він – вічний!  
Читати більше